Вимова та абетка
Як звучать чеські літери: довгі голосні, ř, ě і наголос на першому складі.
Спершу добра новина: чеською пишуть майже точно так, як вимовляють. Вивчиш літери один раз – і зможеш прочитати вголос будь-яке слово, навіть таке, якого ніколи не бачив.
Три найважливіші правила
- Наголос завжди на першому складі: Praha, dobrý den, nemocnice. Він ніколи не переходить. Короткий прийменник бере наголос разом із наступним словом: do Prahy, na poště. Для українців це найчастіша помилка: ми звикли, що наголос «гуляє».
- Довгі голосні справді довгі. Знаки ´ (čárka) і ˚ (kroužek) роблять голосний приблизно вдвічі довшим, і від цього змінюється значення: byt (квартира) і být (бути), dal (дав) і dál (далі). В українській довгих голосних немає, тож тут варто бути уважним.
- Вимовляється кожна літера, також у кінці слова і в довгих групах приголосних: zmrzlina, čtvrtek, vlak.
- byt · býtквартира · бути
- dal · dálдав · далі
- Dobrý den.добрий день (наголос: DO-brý DEN)
Голосні
| Літера | Як звучить | Приклад |
|---|---|---|
| a · á | як українське а, коротке і довге | máma |
| e · é | як е | den, mléko |
| i · í і y · ý | обидві звучать однаково, як українське і. Різниця між i та y – тільки на письмі (не так, як і та и в українській) | pivo, být |
| o · ó | як о, і в ненаголошеному складі теж о | okno |
| u · ú · ů | як у; ú і ů – той самий довгий звук | ruka, úterý, dům |
| ě | після b, p, v, f: є (běžet = бєжет); після m: ньє (město = мньєсто); після d, t, n пом’якшує їх (děti = дєті) | pět, město, děkuju |
| ou · au | два голосні в одному складі: оу (mouka = [моука]) · ау, як в авто. Дуже часто трапляються: jsou (вони є), s mámou (з мамою) | mouka, jsou · auto |
Приголосні: що відповідає українським літерам
| Чеська | Українська | Приклад |
|---|---|---|
| h | г (так, як в українській!) | hrad, Praha |
| g | ґ | guma |
| ch | х (одна літера: у словнику йде після h) | chléb, ucho |
| c · č | ц · ч | cena · čaj |
| š · ž | ш · ж | škola · žena |
| j | й | já, jo |
| ň · ď · ť | нь · дь · ть | kůň · teď · chuť |
| ř | такого звука в українській немає (див. нижче) | řeka, tři |
di, ti, ni завжди м’які, як ді, ті, ні: divadlo, ticho, nic. А dy, ty, ny завжди тверді, як ди, ти, ни: ty, tady. Виняток – деякі міжнародні слова, де di, ti, ni тверді: politika, diskuse, titul.
Знаменита ř
Навіть чеські діти вчаться вимовляти ř останнім. Поклади язик, як для р, і поки він вібрує, скажи ж. Це потребує практики: почни зі слів, де ř стоїть після приголосного, наприклад tři, přítel, Dvořák. Поки не виходить, з чітким р тебе завжди зрозуміють.
- třiтри
- řekaрічка
- Dvořákкомпозитор Дворжак
Звуки в кінці слова змінюються
У кінці слова b, d, ď, g, h, v, z, ž звучать як p, t, ť, k, ch, f, s, š: led звучить як [лет], sníh як [сніх], muž як [муш]. В українській так не буває (дуб звучить як [дуб]), тому це варто запам’ятати. І ще: v у кінці слова – це [ф], а не [ў]: lev = [леф]. Усередині слова сусідні приголосні теж пристосовуються: vtip [фтіп], kde [ґде]. Написання при цьому не змінюється.
Слова без голосних
r і l можуть самі утворювати склад: krk (шия), vlk (вовк), prst (палець), Brno. Чехи пишаються реченням Strč prst skrz krk: у ньому немає жодного голосного.
- Strč prst skrz krk.Просунь палець крізь горло.
У живому мовленні
- j у jsem, jsi, jsme, jste, jsou зазвичай не вимовляють: jsem звучить як [sem], jsou як [sou].
- Наголос слабкий. Він не робить голосний довшим, а довгий голосний лишається довгим і без наголосу: у dobrý і malá наголос на першому складі, а довгий – останній. Не подовжуй наголошений склад, як ми звикли в українській.
- Короткі прийменники зливаються з наступним словом, і звуки пристосовуються: v pátek [f pátek], s bratrem [z bratrem]. Перед голосним натомість маленька пауза: v | obchodě, а не «vobchodě».
- Інтонація: у питаннях, на які відповідають «так» чи «ні», голос наприкінці йде вгору (Máš čas? ↗). У питаннях з kdo, co, kde, kdy… і у звичайних реченнях – вниз (Kde bydlíš? ↘).
- Jsem doma.Я вдома. [sem doma]
- v pátekу п’ятницю [f pátek]
- Máš čas?У тебе є час? ↗
- Kde bydlíš?Де ти живеш? ↘
Поради для українців
- Наголос – на перший склад, і в назвах теж: Karolína, Olomouc, Ukrajina.
- Тримай довгі голосні довгими: máma, а не «мама».
- Чеське l – ні тверде «л», ні м’яке «ль», а щось посередині. Не пом’якшуй його перед i: lidé, líbí se.
- Не пом’якшуй приголосні перед e: den звучить твердо, як [ден], а не [дєн].
- Чеське h – це твоє г, а g – це ґ: Praha, але golf.
- Деякі слова звучать по-українськи, але означають інше: хибні друзі.
Натисни 🔊 біля прикладу, щоб його почути. Якщо кнопки немає, на сторінці Як користуватися пояснено, як безкоштовно додати чеський голос. Як змінюються d · ď, t · ť і n · ň у закінченнях, пояснено в розділі Тверді й м’які приголосні.